Статут

Деснянського навчально-виховного комлексу "Гімназія -загальноосвітня школа І ступеня" Деснянської селищної ради Чернігівської області.

/Files/images/sekretar_2017/медіа 001.jpg

1.Загальні положення.

1.1. Деснянський навчально-виховний комплекс «Гімназія­ ― загальноосвітня школа І ступеня» Деснянської селищної ради Чернігівської області (скорочена назва: Деснянський НВК) знаходиться в комунальній власності Деснянської селищної ради і є правонаступником Деснянської гімназії та Деснянської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

1.2. У складі НВК функціонують: загальноосвітня школа І ступеня та гімназія.

1.3. Юридична адреса Деснянського НВК Деснянської селищної ради : 17024, Україна, Чернігівська область, селище Десна, вулиця О. Довженка, будинок 34. Телефон 046-46-47067, 046-46-46457, електронна адреса: DesnaNVK@ukr.net.

1.4. Деснянський НВК є юридичною особою, має печатку, штамп, ідентифікаційний номер, може мати самостійний баланс та рахунок в установі банку і державного казначейства.

1.5. Засновником Деснянського НВК є Деснянська селищна рада. Засновник та уповноважений ним орган здійснює фінансування закладу освіти, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання, встановлює їх статус та мікрорайон обов’язкового обслуговування, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування учнів.

1.6. Деснянський НВК здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, чинного законодавства, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778 та Статутом Деснянського НВК.

1.7. НВК має власну символіку: прапор, гімн, герб.

1.8. Медичне обслуговування учнів та відповідні умови для його організації забезпечуються засновником і здійснюються комунальним закладом «Деснянський центр первинної медико-санітарної допомоги» Деснянської селищної ради.

1.9. Деснянський НВК є громадсько-активним навчальним закладом і його діяльність в цьому напрямку регламентується додатком до Статуту №4 «Концепція громадсько-активного навчального закладу «Деснянський НВК Деснянської селищної ради Чернігівської області».

1.10. Деснянський НВК залишає за собою право вносити зміни та доповнення до Статуту.

2. Мета та завдання.

2.1. Головною метою навчально-виховного комплексу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

2.2. Головним завданням закладу є :

1) розвиток і формування соціально-зрілої, творчої, відповідальної особистості – ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ;

2) розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення, потреби і вміння самовдосконалюватися; формування громадянської позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії, створення сприятливих умов для самовираження особистості учнів у різних видах діяльності, їх повноцінного, психічного, фізичного розвитку, умов для здобуття учнями освіти понад державний освітній мінімум; надання учням можливості для реалізації індивідуальних творчих потреб; пошук і відбір для навчання творчо обдарованих та здібних дітей, здійснення науково-практичної підготовки талановитої молоді, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого потенціалу держави;

3) оновлення змісту освіти, розробка форм навчання та виховання;

4) забезпечення поглибленого вивчення окремих дисциплін, однієї або декількох іноземних мов, природничо-математичного та гуманітарного циклу предметів на основі інтеграції навчального матеріалу, введення нових дисциплін з метою підготовки молоді до вступу у вищі навчальні заклади;

5) здійснення науково-практичної підготовки талановитої учнівської молоді;

6) пошук, відбір, навчання, виховання і розвиток творчо обдарованих і здібних дітей;

7) збагачення інтелектуального, творчого і культурного потенціалу України;

8) підготовка молоді до вступу у вищі навчальні заклади;

9) забезпечення базової загальноосвітньої підготовки, що включає розвиток дитини як особистості, її нахилів, інтересів, здібностей, самовизначення, саморозвитку, самореалізації;

10) надання учням Деснянського НВК можливостей для реалізації індивідуальних потреб, оволодіння системою знань і практичних умінь та навичок наукової, експериментально-дослідницької діяльності, окремих видів професійної підготовки;

11) розвиток здібностей старшокласників до професійного самовизначення, формування в них раціональних навичок навчальної праці, які необхідні для безперервної освіти;

12) пошук, розробка і апробація нового змісту навчання і виховання, методів і форм його реалізації, накопичення і розповсюдження досвіду роботи подібних навчальних закладів у нашій країні та за кордоном;

2.3. Діяльність навчально-виховного комплексу будується на принципах :

- гуманізму і демократизму;

- незалежності від політичних, громадських та релігійних об’єднань, поєднання державного управління і громадського самоврядування, доступності, рівності умов для кожного учня, диференціації змісту і форми освіти, розвиваючого характеру навчання;

- поєднання загальнолюдських і національних цінностей;

- науковості;

- взаємозв’язку розумового, морального, фізичного й естетичного виховання.

2.4. Заклад освіти несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за :

- реалізацію головних завдань, визначених Законом України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та Положення про загальноосвітній навчальний заклад;

- дотримання умов, що визначаються за результатами атестації та акредитації;

- дотримання безпечних умов освітньої діяльності;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, наукової діяльності;

- дотримання фінансової дисципліни.

2.5. Заклад освіти самостійно приймає рішення і здійснює діяльність у межах компетенції, передбаченої чинним законодавством, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад , Закону України «Про загальну середню освіту» і чинним Статутом.

2.6. Базове навчання оплачується державою. Заклад може надавати платні освітні послуги згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778 пункт 39.

2.7. Випускники закладу освіти одержують документ про освіту встановленого зразка.

2.8. Навчально-виховний комплекс має право:

- користуватися пільгами, що передбачені державою;

- проходити в установленому порядку державну акредитацію;

- визначати форми і засоби організації навчально-виховного процесу;

- визначати шкільний компонент змісту освіти, розробляти і впроваджувати власні програми навчальної та науково-методичної роботи з урахуванням державних стандартів;

- визначати контингент учнів;

- спільно з вищими навчальними закладами, їх кафедрами або філіалами, науково-дослідницькими інститутами вести пошукову роботу;

- організовувати підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних кадрів;

- створювати структурні підрозділи, формувати штатний розпис, може встановлювати заробітну платню і матеріальне заохочення в межах власного кошторису;

- приймати на роботу або звільняти педагогічних працівників на договірних(контрактних) умовах;

- бути власником і розпорядником рухомого і нерухомого майна згідно з чинним законодавством та власним Статутом;

- отримувати кошти і матеріальні цінності від органів державного управління, місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, залишати у своєму розпорядженні кошти від господарської діяльності;

- розвивати власну соціальну базу, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних підрозділів;

- спрямовувати кошти навчально-виховного комплексу на будівництво, благоустрій соціально-побутових об’єктів;

- здійснювати капітальне будівництво і реконструкцію, капітальний ремонт на основі договорів підряду чи господарським способом;

- встановлювати норми форми одягу учнів;

- вступати в спілки, асоціації та інші об’єднання для координації своєї діяльності та захисту своїх інтересів;

- визначати шкільний компонент змісту освіти, розробляти і впроваджувати власні програми навчальної та науково-методичної роботи з урахуванням державних стандартів;

- об’єднувати на підставі спеціальних угод свою діяльність з діяльністю інших підприємств, установ і організацій як в Україні, так і за кордоном.

3. Організація навчально-виховного процесу.

3.1. Деснянський НВК працює за програмами, які передбачені навчальними планами і програмами Міністерства освіти і науки України для загальноосвітньої школи, спеціалізованих класів з поглибленим вивченням окремих предметів, а також за індивідуальними навчальними планами і програмами, які розробляються викладачами навчально-виховного комплексу на основі типових навчальних планів і програм Міністерства освіти і науки України і затверджується Управлінням освіти Чернігівської облдержадміністрації або вченими радами педагогічних вищих навчальних закладів, науково-дослідницьких інститутів.

3.2. Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники НВК добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти Державного стандарту.

3.3. Заклад обирає форми, засоби і методи навчання та виховання відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та свого Статуту з урахуванням специфіки закладу, профілю та інших особливостей організації навчально-виховного процесу.

3.4. У Деснянському НВК навчально-виховна робота поєднується з науково-методичною, науково - дослідною та експериментальною роботою.

3.5. Заклад може виконувати освітні програми і надавати платні послуги на договірній основі згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

3.6. НВК здійснює навчально-виховний процес за класно-урочною формою навчання. Застосовуються лекційно-семінарські заняття, співбесіди, практикуми, консультації, самостійні дослідницькі і лабораторно-практичні роботи, екскурсії.

3.7. Обсяг навчального навантаження не перевищує граничного навантаження на тиждень. На факультативи відводиться необхідна кількість годин від зазначеного тижневого навантаження і залежить від профілю навчання.

3.8. У НВК варіативність загальної середньої освіти забезпечується наявністю в її змісті таких компонентів :

- державний: визначається Міністерством освіти;

-- шкільний: визначається навчально-виховним закладом з урахуванням інтересів і побажань учнів, їх батьків, культурно-естетичних особливостей регіону країни. 3.9. Навчально-виховний комплекс здійснює навчально-виховний процес за денною формою навчання. Бажаючим надається право і створюються умови для індивідуального навчання, прискореного закінчення закладу, складання екзаменів екстерном.

3.10. Прийом учнів до Деснянського НВК здійснюється:

- до школи І ступеня – без проведення конкурсу;

- до гімназії – відповідно до порядку, встановленого МОН України, а саме Наказу Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2003 року № 389 «Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) із змінами і доповненнями, внесеними Наказом Міністерства освіти і науки України від 19 вересня 2014 року № 1060, без обмежень щодо місця проживання (додаток до Статуту №1).

Зарахування учнів до НВК здійснюється, як правило, до початку навчального року.

До першого класу зараховуються, як правило, діти з шести років.

Керівник закладу зобов'язаний вжити заходів для ознайомлення дітей та їх батьків або осіб, які їх замінюють, з порядком зарахування до закладу, Статутом, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими документами, що регламентують організацію навчально-виховного процесу.

Зарахування учнів до НВК здійснюється:

- до школи І ступеня – за наказом директора на підставі заяв батьків або осіб, що їх замінюють;

- до гімназійних класів (5-11 класи) – за наказом директора, що видається на підставі рішення приймальної комісії (не пізніше, ніж за тиждень до початку навчального року) та заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

В окремих випадках учні з інших шкіл можуть бути дозараховані протягом року, на основі співбесіди.

У разі потреби учень може перейти протягом будь-якого року навчання до іншого навчального закладу. Переведення учнів до інших навчальних закладів здійснюється за наявності особової справи учня встановленого МОН України зразка, на підставі письмової заяви батьків (осіб, які їх заміняють) із зазначенням причини переходу та довідки, що підтверджує факт зарахування дитини до навчального закладу.

У разі обґрунтованої потреби та за наявності вільних місць учень може перейти до іншого в паралелі класу НВК.

Іноземні громадяни зараховуються до НВК відповідно до законодавства та міжнародних договорів.

У разі вибуття учня з населеного пункту батьки або особи, які їх замінюють, подають до НВК заяву із зазначенням причин вибуття.

3.11. Учні гімназії, які за підсумками річного оцінювання мають початковий рівень навчальних досягнень у навчанні хоча б з одного предмета, за рішенням педагогічної ради та відповідно до наказу директора можуть відраховуватись з гімназії.

За рішенням педагогічної ради НВК, погодженим відділом освіти Деснянської селищної ради, як виключний засіб педагогічного впливу, за неодноразове порушення Статуту допускається відрахування учнів із гімназії та переведення їх до іншого навчального закладу в межах Деснянської об'єднаної територіальної громади та інших закладів.

Про можливе відрахування батьки учнів (або особи, які їх замінюють) повинні бути інформовані не пізніше ніж за один місяць у письмовій формі.

Рішення про відрахування із НВК дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, приймається лише за згодою органів опіки і піклування.

3.12. У класах за навчальною необхідністю можуть визначатися в варіативній частині предмети за вибором, факультативні та індивідуальні заняття.

3.13. Навчальний рік у НВК розпочинається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Структура навчального року та режим роботи встановлюється закладом у межах часу, передбаченого робочим планом за погодженням з відділом освіти Деснянської селищної ради.

3.14. Тривалість канікул протягом року не повинна становити менше 30 календарних днів, влітку 8 тижнів.

3.15. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом. Він складається відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, затверджується директором за погодженням з профспілковим комітетом та іншими уповноваженими органами.

3.16. Щоденно навчально-виховний комплекс працює в режимі повного дня, зокрема, тривалість навчальних занять, перерв, позакласних заходів встановлюється у відповідності до нормативних актів МОН та затверджується директором закладу за погодженням із педагогічною радою навчально-виховного закладу. Тривалість уроків в 1-х класах – 35 хвилин, в 2-4-х – 40 хвилин, в 5-11-х – 45 хвилин.

3.17. Тривалість навчального тижня щороку затверджується директором із врахуванням вимог батьків, учнів та за погодженням із педагогічною радою закладу при умові дотримання санітарно-гігієнічних вимог і в межах часу, передбаченого робочим навчальним планом. Тривалість навчального тижня 5 днів. Для 10-11-х класів – 6 днів, якщо учнями вибрані спецкурси, що будуть вести викладачі вищих навчальних закладів.

3.18. У гімназії допускається проведення підряд двох уроків з одного предмета інваріативної та варіативної частини.

3.19. Домашні завдання не є обов’язковими, їх використання, визначення характеру, змісту і обсягу є компетенцією вчителів. Домашні завдання пропонуються з урахуванням психологічних і педагогічних вимог та індивідуальних особливостей і навичок читання художньої літератури, праці з довідниками, енциклопедіями. Повинно обмежуватись використання завдань, виконання яких вимагає великих затрат часу: складання схем, карт, креслень, замальовок, підготовка доповідей, рефератів, домашніх творів. Письмові домашні завдання мають бути мінімального обсягу, вони не повинні перевищувати 1/3 навчального навантаження на уроці : у 1-х класах домашні завдання не задаються, 2-х класах – 45 хвилин, 3-х класах – 1 годину 10 хвилин, 4-х класах – 1 годину 30 хвилин, 5-9 класах – 2 години, у 10-11 класах – 3 години.

3.20. Навчання у випускних 4,9,11-х класах НВК закінчується державною підсумковою атестацією. Зміст, форма і порядок проведення та випуску учнів гімназії встановлюється Міністерством освіти і науки України. Учні можуть звільнятися від екзаменів за хворобою на підставі висновку медичної комісії.

3.21. Учні початкової школи, які протягом одного року навчання не засвоїли програмний

матеріал, за поданням педагогічної ради та згодою батьків (осіб, які їх замінюють)

направляються для обстеження фахівцями відповідної психолого-медико-педагогічної

консультації. За висновками зазначеної консультації такі учні можуть продовжувати

навчання в спеціальних школах (школах-інтернатах) або навчатися за індивідуальними

навчальними планами і програмами за згодою батьків (осіб, які їх замінюють).

Учні початкової школи, які через поважні причини (хвороба, інші обставини) за

результатами річного оцінювання не засвоїли скориговану до індивідуальни здібностей навчальну програму, можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання у

тому самому класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків (осіб, які їх

замінюють).

3.22. Вся позаурочна виховна робота в НВК ведеться з урахуванням побажань батьків, інтересів, нахилів, здібностей учнів на принципах добровільності, самостійності, вибору видів діяльності, взаємоповаги і співробітництва.

3.23. При активній участі Деснянського позашкільного навчального закладу, громадських організацій, органів учнівського самоврядування в НВК організовується робота гуртків, створюються одновікові і різновікові об’єднання і клуби учнів, студії, колективи і самодіяльні об’єднання учнів та працівників гімназії. Гімназія всебічно сприяє їх діяльності, створює сприятливі умови для їхньої самостійності. Кожен учень має право обрати будь-який вид діяльності, може працювати в кількох об’єднаннях і вільно виходити з них протягом року.

3.24. Звільнення учнів від випускних екзаменів проводиться в порядку, встановленому Міністерством освіти.

3.25. Оптимальний контингент учнів в НВК до 1500 чоловік в одну зміну. Кількість учнів у класах до 30 чоловік.

При наявності педагогічних кадрів і приміщень класи можуть ділитися на дві групи:

- при вивченні рідної мови, державної, іноземної та інших мов при наповнюваності 27 і більше учнів;

- при проведенні семінарських, лабораторних і практичних занять з профільних дисциплін в класах з поглибленим вивченням з кількістю 27 і більше учнів;

- при поглибленому вивченні іноземних мов клас ділиться на групи по 8-10 учнів у кожній;

- при проведенні трудового та професійного навчання за наявності в класі 27 і більше учнів, практичних занять на уроках з основ інформатики за наявності в класі 16 і більше учнів;

- у класах, у кожному з яких 27 учнів, уроки фізкультури можуть проводитись окремо для хлопчиків і дівчаток при умові, якщо в кожній з таких груп буде не менше 8 чоловік.

За рахунок зекономлених бюджетних асигнувань, залучених додаткових коштів при наявності (дозволу) рішення органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при вивченні інших предметів ( музика, образотворче мистецтво та інші).

3.26. Система оцінювання знань учнів у НВК встановлюється відповідно до загальноприйнятої Міністерством освіти і науки України 12-ти бальної системи.

3.27. Учні, які домоглися значних результатів і успіхів у навчанні з окремих предметів і беруть активну участь у громадському житті гімназії нагороджуються Похвальними листами встановленого зразка, їм може бути призначена стипендія із органів місцевого самоврядування або цільових надходжень із відповідних наукових установ, добродійних фондів, товариств, асоціацій тощо.

3.28. Доцільність виставлення учням оцінки з поведінки, її критерії визначаються рішенням педагогічної ради НВК. Учні, які мають незадовільну поведінку за рік можуть бути відраховані з НВК по рішенню педагогічної ради.

3.29. Відволікання учнів від навчальних занять для проведення інших видів діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством). Залучення учнів до видів діяльності, не передбаченої навчальною програмою та робочим навчальним планом закладу дозволяється лише за їх згодою та згодою батьків або осіб, що їх замінюють.

3.30. За результатами навчання учням (випускникам) видається відповідний документ

( табель, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту).

3.31. Виховання учнів у закладі здійснюється під час проведення уроків, в процесі позаурочної та позакласної роботи.

3.32. Цілі виховного процесу в закладах визначаються на основі принципів, закладених у Конституції України, законом України, інших нормативно-правових актах.

3.33. У закладі забороняється утворення та діяльність організаційних структур, політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань.

Примусове залучення учнів закладу до вступу в будь-які об’єднання громадян, громадські, громадсько-політичні, релігійні організації і воєнізовані формування, а також до діяльності в зазначених організаціях, участі в агітаційній роботі та політичних акціях забороняється.

3.34. Дисципліна в закладі дотримується на основі взаємоповаги усіх учасників навчально-виховного процесу, дотримання правил внутрішнього розпорядку та Статуту навчального закладу (додаток до Статуту №3).

Застосування методів фізичного та психологічного насильства до учнів, вчителів та працівників гімназії забороняється.

3.35. До викладацької діяльності можуть залучаються працівники вищих навчальних закладів, з якими підписані договори про співробітництво.

3.36. Взаємовідносини навчально-виховного комплексу з юридичними і фізичними особами визначаються згідно з чинним законодавством, договорами, що укладені між ними.

3.37. З урахуванням освітніх запитів населення, кадрового забезпечення та матеріально-технічної і методичної бази заклад організовує навчання в старшій школі за одним або кількома профільними напрямами.

3.38. З метою здійснення профорієнтаційної роботи, профільного, трудового і професійного навчання і виховання заклад може направляти учнів до міжшкільних навчально-виробничих комбінатів та майстерень або запрошувати їх викладачів до роботи в стінах НВК. Заклад і комбінат або майстерня узгоджують порядок спільної роботи, розклад занять, навчальне навантаження.

Заклад бере участь в комплектації груп, здійснює систематичний контроль за відвідуванням учнями навчальних занять у комбінаті, майстерні та їх успішністю.

3.39. В НВК для учнів 1-4 класів з урахуванням потреб батьків або осіб, які їх

замінюють, при наявності належної навчально-матеріальної бази,

педагогічних працівників, обслуговуючого персоналу можуть створюватися групи

продовженого дня. Зарахування до груп продовженого дня і відрахування дітей із них здійснюється наказом директора навчального закладу на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

4. Учасники навчально-виховного процесу.

4.1. Учасниками навчально-виховного процесу в Деснянському навчально-виховному комплексі є :

- учні;

- педагогічні працівники;

- інженерно-технічні працівники та навчально-допоміжний персонал;

- батьки та особи, що їх замінюють;

- представники підприємств, установ, громадських організацій, асоціацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі, педагогічні працівники ВНЗ.

4.2. Статус, права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу визначаються Законом України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими актами законодавства, Статутом та правилами внутрішнього розпорядку закладу.

4.3. За успіхи у навчанні для учнів НВК встановлюються такі форми морального та матеріального заохочення:

- учні можуть нагороджуватися Похвальними листами, порядок видачі яких визначається відповідними нормативними документами;

- учням, які закінчили 9-й клас гімназії, видається свідоцтво про базову загальну середню освіту, а тим, які мають навчальні досягнення високого рівня ( 10-12 балів) – свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою;

- учні, які мають навчальні досягнення високого рівня у вивченні одного або декількох предметів, у встановленому порядку нагороджуються Похвальною грамотою «За особливі успіхи у вивченні окремих предметів»;

- випускники гімназії, які досягли особливих успіхів у навчанні, нагороджуються у встановленому порядку Золотою та Срібною медалями;

- учням може надаватися додатково соціальна і матеріальна допомога за рахунок місцевих бюджету, міністерств та відомств, підприємств, установ, організацій, а також з інших надходжень;

- за успіхи у навчанні (праці) для учасників навчально-виховного процесу встановлюються такі форми морального і матеріального заохочення, як подяки, премії, нагородження цінними подарунками.

4.4. Учні мають право :

- обирати профілі, форму навчання, індивідуальні програми, позакласні заняття, користуватися навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною, побутовою базою НВК; на інформацію з усіх галузей знань ;

- брати участь у науково-дослідницькій, експериментальній, конструкторській та інших видах науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах.

- брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля учнів;

- брати участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо.

- на отримання додаткових, в тому числі платних навчальних послуг;

- на участь в роботі органів громадського і учнівського самоврядування гімназії;

- на повагу людської гідності, вільне вираження поглядів та переконань;

- на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їх права, принижують честь і гідність;

- на безпечні і нешкідливі умови навчання та праці.

4.5. Учні зобов’язані :

- бути справжніми громадянами своєї Батьківщини, знати і поважати Герб, Прапор ти Гімн своєї держави, України, шанувати національні традиції українського народу;

- дотримуватись законодавства України;

- виконувати вимоги Статуту, правила внутрішнього розпорядку, рішення органів громадського та учнівського самоврядування, правила поведінки учнів ( додаток № 3);

- наполегливо оволодівати знанням, вміннями, практичними навиками у обсязі, не меншому ніж визначено державним стандартом загальної середньої освіти;

- підвищувати свій загальний культурний рівень;

- брати участь у пошуковій та науковій діяльності, передбаченій навчальними програмами та навчальним планом закладу, його Статутом;

- дотримуватись вимог законодавства, моральних, етичних норм, поважати честь і гідність інших учнів та працівників;

- виконувати вимоги педагогічних та інших працівників закладу відповідно до Статуту, правил внутрішнього розпорядку закладу, правил поведінки учнів;

- брати участь у різних видах трудової діяльності;

- дбайливо ставитися до державного, громадського і особистого майна, майна інших учасників навчально-виховного процесу;

- дбати про власну гігієну та охайний зовнішній вигляд;

- виконувати вимоги Кодексу Честі учня гімназії, дотримуватись вимог Статуту та правил внутрішнього розпорядку НВК, правил поведінки учнів.

4.6. Учні закладу залучаються за їх згодою та згодою батьків або осіб, які їх замінюють до самообслуговування, різних видів суспільно-корисної праці, прибирання території закладу відповідно до Статуту і правил внутрішнього розпорядку з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей.

4.7. Учні навчально-виховного комплексу повинні носити гімназійну форму згідно «Положення про гімназійну форму» ( додаток № 2) погодженому з батьківським комітетом НВК, учнівським парламентом і затвердженому на педагогічній раді гімназії. Дане Положення є додатком до Статуту гімназії і підлягає обов’язковому виконанню учнями і працівниками закладу.

4.8. За невиконання учасниками навчально-виховного процесу своїх обов’язків , порушення Статуту, правил внутрішнього розпорядку та правил поведінки учнів на них можуть накладатися стягнення відповідно до закону.

4.9. Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дає змогу виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти.

До педагогічної діяльності у закладі не допускаються особи, яким вона заборонена за медичними показниками, за вироком суду.

4.10. Педагогічні працівники приймаються на роботу у заклад відділом освіти Деснянської селищної ради за погодженням з директором закладу, за трудовим договором чи контрактом. Прийом на роботу в НВК педагогічних працівників може здійснюватись на підставі конкурсного відбору відповідно до Положення про конкурс та профспілковим комітетом закладу. Договір (контракт) може бути припинений раніше обумовленого терміну у разі невиконання договору(контракту) або за рішенням атестаційної комісії.

4.11. Директор навчально-виховного комплексу призначає заступників, керівників кафедр, класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, права та обов’язки яких визначаються нормативно-правовими актами МОН, правилами внутрішнього розпорядку та статуту закладу.

4.12. Не допускається відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків крім випадків, передбачених законодавством. Залучення педагогічних працівників до участі у видах робіт, не передбачених робочим навчальним планом, навчальними програмами та іншими документами, що регламентують діяльність навчального закладу, здійснюється лише за їх згодою.

4.13. Педагогічні працівники закладу підлягають атестації відповідно до порядку, встановленого МОН. Педагогічні працівники, які не відповідають займаній посаді за результатами атестації або систематично порушують Статут, правила внутрішнього трудового розпорядку, не виконують посадових обов’язків, умов договору, контракту, звільняються з роботи згідно з чинним законодавством.

4.14. Педагогічний працівник має право :

- самостійно обирати форми, методи та способи навчальної роботи, не шкідливі для здоров’я учнів;

- брати участь у роботі методичних об’єднань, нарад, зборів закладу та інших органів самоврядування закладу, в заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної роботи;

- обирати форми та здійснювати підвищення своєї кваліфікації; навчатися у вищих навчальних закладах і закладах системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- проходити атестацію для здобуття відповідної кваліфікаційної категорії та отримувати її в разі успішного проходження атестації;

- проводити в установленому порядку науково-дослідницьку, експериментальну та пошукову роботу;

- вносити керівництву закладу і органам управління освітою пропозиції щодо поліпшення навчально-виховної роботи;

- на соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства;

- об’єднуватися у професійні спілки та бути членами інших об’єднань громадян, діяльність яких не заборонена законодавством;

- порушувати питання захисту прав, професійної та людської честі і гідності;

- на користування оплачуваною відпусткою відповідно до чинного законодавства;

- одержувати компенсації при втраті роботи в зв’язку із змінами в організації роботи закладу ;

- отримання пенсії, у тому числі і за вислугу років.

4.15. Педагогічні працівники НВК зобов’язані :

- забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм з дотриманням вимог державного стандарту загальної середньої освіти;

- контролювати рівень навчальних досягнень учнів;

- нести відповідальність за відповідність оцінювання навчальних досягнень учнів критеріям оцінювання, затвердженим МОН, доводити результати навчальних досягнень учнів до відома них самих, батьків, осіб, що їх замінюють та керівника навчального закладу;

- сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, а також збереженню їх здоров’я;

- виховувати повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі;

- виконувати Статут гімназії, правила внутрішнього розпорядку, умови трудового договору ( контракту);

- брати участь у роботі педагогічної ради;

- виховувати в учнів шанобливе ставлення до батьків, жінок, старших за віком осіб, повагу до народних традицій та звичаїв, духовних і культурних надбань народу;

- готувати учнів до самостійного життя з дотриманням принципів взаєморозуміння, злагоди між усіма народами, етнічними, національними та релігійними групами;

- дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати особисту гідність учнів та їх батьків;

- постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, рівень загальної і політичної культури;

- виконувати накази і розпорядження керівника навчального закладу, органів управління освітою;

- вести відповідну документацію;

4.16. Інженерні, технічні працівники та навчально-допоміжний персонал приймається на роботу і звільняється директором НВК згідно з чинним законодавством. Їхні права і обов’язки регулюються трудовим законодавством, цим Статутом та правилами внутрішнього трудового розпорядку закладу;

4.17. Працівники НВК користуються пільгами і перевагами, встановленими для педпрацівників.

4.18. Батьки учнів ( особи, що їх замінюють) є учасниками навчально-виховного процесу з моменту зарахування їхніх дітей до НВК.

4.19. Батьки учнів та особи, які їх замінюють, мають право :

- обирати навчальний заклад та форми навчання і виховання дітей;

- створювати батьківські громадські організації та брати участь в їх діяльності, обирати і бути обраними до батьківських комітетів та органів громадського самоврядування;

- звертатися до органів управління освітою, керівника закладу і органів громадського самоврядування з питань навчання і виховання дітей;

- приймати рішення про участь дитини в науковій, спортивній, трудовій, пошуковій та інноваційній діяльності закладу;

- брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчально-виховного процесу та зміцнення матеріально-технічної бази закладу;

- на захист законних інтересів дітей в органах громадського самоврядування закладу та у відповідних державних, судових органах.

4.20. Батьки та особи, які їх замінюють, є відповідальними за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, їх виховання і зобов’язані :

- створювати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

- забезпечувати дотримання дітьми вимог Статуту закладу і правил поведінки учнів гімназії;

- поважати честь і гідність дитини та працівників закладу;

- постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

- виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до Вітчизни, сім’ї, державної та рідної мов, повагу до національної історії, культури, цінностей інших народів;

- виховувати у дітей повагу до законів, прав, основних свобод людини.

4.21. Інші права та обов’язки батьків або осіб, які їх замінюють, можуть бути обумовлені Статутом НВК та відповідними договорами.

4.22. У разі невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством, заклад може порушувати в установленому порядку клопотання про відповідальність таких осіб, утому числі позбавлення ними їх батьківських прав.

4.23. Представники громадськості, які знаходяться на території закладу, зобов’язані дотримуватися Статуту НВК, виконувати накази та розпорядження керівника навчального закладу, що стосуються життєдіяльності закладу, рішення органів місцевого самоврядування, захищати учнів від всіляких форм фізичного та психічного насильства, пропагувати здоровий спосіб життя, шкідливість вживання алкоголю, наркотиків, тютюну тощо.

5. Управління навчальним закладом.

5.1. Управління навчально-виховним комплексом здійснюється засновником. Безпосереднє керівництво закладом здійснює його директор. Керівником закладу може бути громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше ніж три роки, успішно пройшов атестацію керівних кадрів навчальних закладів у порядку, встановленому МОН. Керівник закладу призначається на посаду та звільняється з посади відповідним органом управління освітою згідно із законодавством. Призначення та звільнення заступників директора здійснюється за поданням директора з дотриманням чинного законодавства України.

5.2. Керівник закладу :

- здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників;

- організовує навчально-виховний процес;

- забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь і навичок учнів;

- відповідає за дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;

- створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи;

- забезпечує дотримання вимог щодо охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, вимог техніки безпеки;

- розпоряджається в установленому порядку майном закладу та його коштами;

- підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

- сприяє залученню діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій до навчально-виховного процесу, керівництва учнівськими об’єднаннями за інтересами;

- забезпечує реалізацію права учнів на захист від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства;

- вживає заходів до запобігання вживанню учнями алкоголю, наркотиків;

- контролює організацію харчування і медичного обслуговування учнів;

- видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання;

- щороку звітує про свою роботу на загальних зборах ( конференціях) колективу.

5.3. Керівник закладу є головою педагогічної ради постійно діючого колегіального органу управління закладом.

5.4. Засідання педагогічної ради проводяться в міру потреби, але не менш як чотири рази на рік.

5.5. Педагогічна рада розглядає питання :

- удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

- планування та режиму роботи закладу;

- варіативної складової робочого навчального плану;

- переведення учнів до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;

- участі в інноваційній та експериментальній діяльності закладу, співпраці з вищими навчальними закладами та науковими установами;

- морального та матеріального заохочення учнів та працівників закладу;

- морального заохочення батьків або осіб, що їх замінюють та громадських діячів, які беруть участь в організації навчально-виховного процесу;

- притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів, працівників закладу за невиконання ними своїх обов’язків;

- педагогічна рада розглядає також інші питання, пов’язані з діяльністю закладу.

5.6. Рішення педагогічної ради приймається простою більшістю голосів при наявності на засідання не менше 2/3 її членів. При рівній кількості голосів вирішальним є голос голови педагогічної ради ( директора закладу).

У випадку незгоди з рішенням педагогічної ради директор закладу відміняє його і повідомляє про це Раду закладу. Голова Ради закладу за участю голови профспілкового комітету в триденний строк розглядає таку заяву, ознайомлюється з умотивованою думкою більшості членів педагогічної ради і виносить питання на розгляд Ради закладу. Рішення Ради закладу є остаточним.

5.7. Органом громадського самоврядування закладу є загальні збори ( конференція ) його колективу, що скликаються не менше як один раз на рік.

Загальні збори (конференція) заслуховують звіт директора про здійснення керівництва закладом, розглядають питання навчально-виховної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності закладу.

5.8. У закладі за рішенням загальних зборів (конференції) можуть створюватися і діяти Рада закладу, діяльність якої регулюється його Статутом, а також піклувальна рада, учнівський парламент, батьківський комітет, методичні об’єднання, комісії, асоціації, положення про які розробляє і затверджує МОН.

5.9. До складу Ради закладу обираються представники педагогічного колективу, учнів, батьків і громадськості.

5.10. Рада закладу скликається її головою, засновником, а також членами Ради, якщо за це висловилось не менше третини її складу та директором закладу освіти. Засідання Ради є правомочним, якщо у ньому бере участь не менше двох третин її членів. Рішення Ради приймається більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.

5.11. Очолює Раду закладу голова, який обирається із складу Ради :

- голова ради може бути членом педагогічної ради;

- головою ради не можуть бути директор та його заступники;

- для вирішення поточних питань рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямків роботи. склад комісій і зміст їх роботи визначаються радою;

- члени ради мають право виносити на розгляд усі питання, що стосуються діяльності навчального закладу, пов’язаної з організацією навчально-виховного процесу, проведенням оздоровчих та культурно-масових заходів;

5.12. Рада гімназії :

- організовує виконання рішень конференції;

- підтримує ініціативи щодо вдосконалення систем навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів і дає дозвіл на участь у навчально-виховному процесі, керівництві учнівськими об’єднаннями за інтересами діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій;

- вносить пропозиції директору про стимулювання педагогічних та інших працівників НВК;

- приймає рішення стосовно подання педагогічної ради про нагородження учнів і випускників гімназії за успіхи у навчанні;

- у присутності батьків або осіб, що їх замінюють, розглядає пропозиції педагогічної ради про виключення учня із навчально-виховного комплексу за наявності підстав порушує клопотання перед директором про його подальше навчання у відповідному класі;

- разом з батьками або особами, що їх замінюють, бере участь у розгляді в державних і громадських організаціях питань, що стосуються їхніх інтересів;

- разом із засновником або уповноваженим цим органом громадськими організаціями, директором закладу створює умови для педагогічної освіти батьків;

- розглядає пропозиції, скарги, зауваження учасників навчально-виховного процесу, відповідних структурних підрозділів органів державного управління з питань роботи НВК і приймає відповідне рішення;

- організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговування учнів;

- контролює витрачення бюджетних асигнувань, визначає напрямки використання бюджетних і позабюджетних коштів НВК для розв’язання перспективних проблем удосконалення його діяльності і погоджує умови оренди приміщень, споруд і обладнання, створення малих підприємств закладу та кооперативів, визначає структуру системи громадського самоврядування.

- виступає ініціатором проведення добродійних акцій;

- сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також залучає громадськість, батьків або осіб, що їх замінюють, до участі в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної роботи, до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів з учнями;

- розглядає питання родинного виховання;

- сприяє поповненню бібліотечного фонду та передплаті періодичних видань.

5.13. При навчально-виховному комплексі за рішенням конференції може діяти піклувальна рада. Склад піклувальної ради формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів та окремих громадян.

5.14. Піклувальна рада вживає заходів до зміцнення матеріально-технічної і навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування закладу, поліпшення умов для організації навчально-виховного процесу, стимулювання творчої праці педагогічних працівників; співпраці з органами виконавчої влади, організаціями, підприємствами, установами, навчальними закладами, окремими громадянами, спрямованої на поліпшення умов навчання і виховання учнів.

5.15. Робота піклувальної ради планується на рік, а кількість засідань визначається їх доцільністю, але не менше ніж чотири рази на рік.

5.16. Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради. Також з числа її членів обираються заступник і секретар.

5.17. Батьківські збори навчально-виховного комплексу (класу) – колективний орган батьківського самоврядування.

Батьківські збори НВК(класу):

- обирають органи батьківського самоврядування;

- обирають своїх представників для участі в роботі громадського самоврядування НВК;

- залучають батьків до участі в керівництві гуртками та іншими видами позакласної та позашкільної роботи;

- вносять на розгляд Ради закладу, педагогічної ради, директора та його заступників пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу в класі і комплексі.

5.18. Учнівські збори гімназії (класу) – колективний орган учнівського самоврядування. Основною структурною ланкою НВК є клас – колектив учнів, що формується з метою виконання завдань закладу на основі їхніх вікових або психофізичних особливостей, рівня розвитку.

Учнівські збори гімназії (класу) обирають органи учнівського самоврядування закладу освіти (класу), висувають своїх представників від учнів для роботи в органах громадського самоврядування, обговорюють питання організації, навчання, діяльності і дозвілля учнівського колективу.

Учнівські збори :

- організовують учнівське самоврядування гімназії, підтримують ініціативи учнів щодо вдосконалення процесу навчання, організації відпочинку та дозвілля;

- проводять заходи по дотриманню санітарно-гігієнічних вимог, дисципліни і порядку в закладі;

- підтримують ініціативи щодо заохочення науково-дослідницької роботи учнів;

- є повноважними представниками учнівського колективу при вирішенні суперечок та конфліктів;

- розвивають міжрегіональні та міжнародні стосунки з учнями;

- контролюють суворе дотримання прав учнів згідно конвенції про права дитини, чинного законодавства України та Статуту НВК.

5.19. У НВК можуть створюватися учнівські та вчительські громадські організації, що діють відповідно до чинного законодавства України.

5.20. Посадові особи НВК зобов’язані зберігати комерційну таємницю та іншу конфіденційну інформацію.

6. Матеріально-технічна база та фінансово-господарська діяльність.

6.1. Матеріально-технічна база закладу включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, інші матеріальні цінності, вартість яких відображена у балансі.

6.2. Майно, закріплене за НВК належить закладу на правах оперативного управління та не може бути вилученим у нього, якщо інше не передбачено законодавством.

6.3. Навчально-виховний комплекс відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм законів і їх охорони.

6.4. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна НВК проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством. Збитки, завдані закладу внаслідок порушення його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовується відповідно до чинного законодавства.

6.5. Для забезпечення навчально-виховного процесу із дотриманням діючих нормативів бази НВК, крім класних приміщень, включає навчальні кабінети, спортивний, актовий і центральний зали, бібліотеку, архів, комп’ютерні кабінети, буфет, приміщення для інженерно-технічного та навчально-допоміжного персоналу, вчительську (конференц-зал) , адміністративні кабінети.

6.6. Фінансування закладу здійснюється його засновником або уповноваженим ним органом відповідно до законодавства.

6.7. Фінансово-господарська діяльність закладу проводиться відповідно до Бюджетного кодексу України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та інших нормативно-правових актів.

6.8. Джерелами фінансування закладу є :

- кошти місцевого бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення навчального процесу в обсязі, визначеному державним стандартом загальної середньої освіти;

- кошти, отримані від громадян, підприємств та організацій за надані додаткові платні послуги;

- доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, навчально-дослідних ділянок, підсобних господарств, від передачі в оренду приміщень, споруд, обладнання;

- дотації органів державної та місцевої влади;

- благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

- інші джерела, не заборонені законодавством.

Заклад звільняється від оподаткування прибутку (доходу) без обмеження рівня рентабельності.

6.9. Платні послуги в закладі надаються за договірними цінами. Планові видання закладу на розвиток будь-яких платних послуг не встановлюють.

6.10. Кошти закладу перераховуються, зберігаються на його рахунках у відповідних відділеннях будь-якого банку України і знаходяться у повному його розпорядженні. Невикористані за звітний період кошти вилученню не підлягають.

6.11. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в закладі визначається законодавством, нормативно-правовими актами МОН та інших центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади. За рішенням засновника закладу бухгалтерський облік може здійснюватись самостійно або через централізовану бухгалтерію.

6.12. Заклад має право згідно із законодавством придбавати та орендувати необхідне обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, фінансувати за рахунок власних коштів заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових умов працівників закладу.

6.13. Звітність про діяльність закладу ведеться відповідно до законодавства.

7. Міжнародне співробітництво.

7.1. Навчально-виховний комплекс за наявної належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, відповідного фінансування має право проводити міжнародний учнівський та педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проектів, встановлювати відповідно до законодавства прямі зв’язки з міжнародними організаціями та освітніми асоціаціями.

Заклад має право відповідно до законодавства укладати договори про співробітництво з навчальними закладами, науковими установами, підприємствами, організаціями, громадськими об’єднаннями інших країн.

7.2. Участь закладу у міжнародних програмах, проектах, учнівському та педагогічному обміні здійснюється відповідно до законодавства.

8. Контроль за діяльністю закладу.

8.1. З метою забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері загальної середньої освіти здійснюється державний контроль за діяльністю закладу.

8.2. Державний контроль за діяльністю закладу здійснюють МОН, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади, Державна інспекція навчальних закладів при МОН, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

8.3. Основною формою державного контролю за діяльністю закладу є державна атестація закладу, яка проводиться не рідше ніж один раз на десять років у порядку, встановленому МОН.

8.4. У період між атестацією проводяться перевірки (інспектування) закладу з питань, пов’язаних з навчально-виховною діяльністю. Зміст, види і періодичність таких перевірок визначається залежно від стану навчально-виховної роботи, але не частіше як два рази на рік. Перевірка з питань, не пов’язаних з навчально-виховною роботою закладу, проводиться його засновником відповідно до законодавства.

8.5. Міністерство освіти і науки України, обласне управління освіти, відділ освіти Деснянської селищної ради приймає рішення у зв’язку з порушенням Статуту Деснянської гімназії.

9.Реорганізація або ліквідація НВК.

9.1. Рішення про реорганізацію або ліквідацію навчально-виховного комплексу приймає засновник. Реорганізація закладу може відбутися шляхом злиття, приєднання, поділу, відділення.

Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновником, а у випадках ліквідації за рішенням арбітражного суду – ліквідаційною комісією, призначеною цим органом.

З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління закладу.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно НВК, виявляє його дебіторів і кредиторів і розраховується з ними, складає баланс і представляє його засновнику.

У випадку реорганізації права і обов’язки НВК переходять до правонаступників відповідно до чинного законодавства або визначених закладів освіти.

Ліквідація НВК відбувається у формах позбавлення її статусу НВК та статусу юридичної особи відповідними органом державної виконавчої влади або засновником.

9.2. Ліквідація або реорганізація НВК здійснюється згідно з чинним законодавством.

9.3. При реорганізації чи ліквідації НВК учням, які навчалися в ньому, повинна бути забезпечена можливість продовження навчання відповідно до чинного законодавства.

9.4. При організації чи ліквідації НВК працівникам, які звільняються або переводяться, гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до законодавства України.

Директор навчально-виховного комплексу ________________________

Схвалено педрадою «Затверджено»

від « »__________ 2017 р. Директор Деснянського НВК

__________________________

« »____________ 2017 р.

Додаток до статуту № 1.

ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

до Деснянської гімназії

Деснянського НВК.

І.Загальні положення

1.1.Приймання дітей до гімназійних класів здійснюється виключно на висновках приймальної комісії, в залежності від здібностей, нахилів і результатів ДПА у випускних 4-х та 9-х класах, а також з урахуванням письмових характеристик цих учнів, які надаються випускникам 4-х класів Деснянською ЗОШ І ступеня, а 9-х – класними керівниками.

1.2.До гімназії можуть прийматись діти незалежно від місця проживання.

1.3.Приймання здійснюється на безоплатній основі.

2. Організація приймання

2.1.Правила приймання оголошуються не пізніше, ніж за два місяці до його початку. Оголошення щодо умов і термінів проведення співбесід розміщується у приміщенні Деснянської ЗОШ І ступеня, Деснянської гімназії та на сайті НВК. Зміст оголошення доводиться до відома населення через місцеві засоби масової інформації.

2.2.Співбесіди проводяться після закінчення навчального року (червень). За необхідністю учням надається індивідуальне завдання на літо з окремих предметів і проводиться додаткова співбесіда в серпні, не пізніше, ніж за тиждень до початку нового навчального року.

2.3.Співбесіда може відбуватися протягом навчального року за наявності бажаючих навчатись в гімназії, що прийшли до закладу протягом навчального року. При цьому наповнюваність класів не повинна перевищувати 30 учнів.

2.4. Для проведення співбесід у навчальному закладі створюється приймальна комісія, склад якої затверджується наказом директора НВК. До складу комісії залучається практичний психолог. Головою комісії є директор навчального закладу або його заступник.

2.5.До участі в співбесіді допускаються діти (учні, вихованці) на підставі особистої заяви (для неповнолітніх - заяви батьків або осіб, які їх замінюють), що подається на ім'я директора навчального закладу, табеля успішності учня або свідоцтва про базову загальну середню освіту (якщо учень вступає до 10-го класу) та письмових характеристик учнів.

2.6.Особливі (пільгові) умови конкурсу мають діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди, діти, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, діти вчителів, учасників АТО, переселенців із зони АТО.

3. Проведення співбесід.

3.1.Співбесіди для учнів, які вступають до гімназії (5-й та 10-й класи) проводяться в два етапи:

1-й - основний (червень): учні зараховуються до 5-х та 10-х класів на основі результатів державної підсумкової атестації та співбесіди;

2 -й етап (серпень): майбутні п'ятикласники, за необхідністю, отримують роботу на літо і проходять у серпні усне випробування за трьома предметами (математика, українська та англійська мови) і співбесіду; майбутні десятикласники, також проходять співбесіду з предметною комісією. За результатами випробувань учні розподіляються по класах за напрямками поглибленого або профільного вивчення окремих предметів та складається протокол.

Побажання батьків щодо навчання учнів в тому чи іншому класі розглядаються приймальною комісією окремо і задовольняються (не задовольняються) тільки спільним рішенням комісії.

3.2. Співбесіда з учнями, які вступають до гімназії, передбачає виконання спеціальних діагностичних завдань для виявлення здібностей і нахилів дитини, рівня її інтелекту та наявності творчого потенціалу.

3.3.Для проведення усного випробування вступникам видається папір зі штампом навчального закладу для підготовки до відповіді (для запису основних визначень, законів, формул, малюнків, схем, розв'язання задач тощо).

3.4.Результати співбесід оформляються у вигляді протоколів приймальної комісії, які зберігаються в такому ж порядку, що й протоколи державної підсумкової атестації учнів.

3.5.Результати співбесід оголошуються в той же день. Списки вступників до відповідних класів вивішуються у приміщенні навчального закладу для загального ознайомлення.

3.6.Учні-випускники 9-х класів, які за результатами навчання отримали свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою, звільняються від співбесіди.

3.7.Дітям, які хворіли під час проведення співбесід, надається право участі в повторній співбесіді, термін проведення якої визначає директор навчального закладу.

4. Порядок зарахування до класів.

4.1. Діти, які пройшли співбесіду, зараховуються до гімназійних класів наказом директора на підставі рішення приймальної комісії. Зарахування дітей проводиться протягом 5 днів після оголошення результатів співбесід.

4.2.До навчального закладу подаються такі документи: копія свідоцтва про народження (паспорта), особова справа, медична картка (довідка) встановленого зразка.

4.3. Якщо учні, їх батьки або особи, які їх замінюють, не згодні з рішенням приймальної комісії, вони можуть звернутися до голови цієї комісії з апеляцією. Апеляція подається протягом тижня після оголошення результатів співбесід і розглядається протягом трьох днів з дня її подання. Для розгляду апеляцій створюється апеляційна комісія, чисельність та склад якої визначаються навчальним закладом за погодженням з відповідним органом управління освітою.

4.4.У разі, якщо висновки апеляційної комісії не задовольняють осіб, які подали апеляцію, останні можуть звернутися до відповідного органу управління освітою, який створює свою апеляційну комісію, рішення якої є остаточним.

5. Контроль за проведенням приймання.

5.1.Директор навчального закладу несе персональну відповідальність за дотримання Правил приймання до навчального закладу.

5.2.При порушенні навчальним закладом вимог Правил конкурсного приймання, рішенням відповідного органу управління освітою результати приймання визнаються недійсними. У такому разі орган управління освітою, що приймав це рішення, організовує і проводить повторне приймання, результати якого є остаточними.

«Погоджено» «Затверджено»

Голова батьківського комітету Директор Деснянського НВК

Деснянського НВК __________________________

__________________________ « »_____________ 2017 р.

« » ______________ 2017 р.

Додаток до статуту № 2.

Положення про учнівську форму.

1. Загальні положення.

1.1. В даному Положенні встановлюються визначення учнівської форми одягу і порядок її носіння для учнів Деснянського навчально-виховного комплексу.

1.2. Зразки моделей форми, які відповідають діловому стилю, погоджуються батьківським комітетом і адміністрацією закладу.

1.3. Мета використання єдиної форми для учнів НВК:

- створення ділового стилю одягу учнів і робочої ділової атмосфери під час навчального процесу;

- форма дисциплінує учня, мотивує навчальну діяльність;

- здійснення єдиних санітарно-гігієнічних норм;

- виховання в учнів естетичного смаку, культури одягу;

- формування відчуття корпоративної приналежності, приналежності до колективу учнів, поваги до традицій Деснянського навчального закладу.

2. Правила носіння.

2.1. Порядок носіння форми встановлений даним Положенням, обов’язковий для учнів протягом всього навчального року.

2.2. Учні носять форму кожного дня протягом всього часу перебування на уроках в закладі.

3. Вимоги до форми.

3.1. Парадна форма:

- для юнаків – класичний діловий костюм чорного, темно-синього або темно-сірого кольору, біла сорочка, вишиванка, краватка (до сорочки), темні туфлі;

- для дівчат – класичний діловий костюм чорного, темно-синього або темно-сірого кольору або піджак вільного чи напівприталеного силуету довжиною до лінії стегна, спідниця середньої довжини без воланів, оборок тощо ( 5см. вище або нижче колін) або брюки класичного стилю, біла класична блуза або вишиванка, темні туфлі або босоніжки.

3.2. Повсякденна форма :

- для юнаків – класичний діловий костюм чорного, темно-синього або темно-сірого кольору, безрукавка, джемпер,сорочка або гольф однотонні, краватка або без неї, темні туфлі;

- для дівчат – жилет, піджак вільного чи напівприталеного силуету довжиною до лінії стегна, чорна, синя або картата спідниця середньої довжини без воланів, оборок тощо ( 5 см. вище або нижче коліна) або брюки класичного стилю, класичний діловий костюм чорного, темно-синього або темно-сірого кольору, однотонна класична блуза, темні туфлі або босоніжки.

Можливі будь-які комбінації із вищезгаданих предметів за умови дотримання кольору і ділового стилю одягу.

3.3. Форма для уроків фізичної культури і хореографії :

- для юнаків та дівчат – чорні спортивні штани з м’якої трикотажної тканини або шорти, біла однотонна футболка або гольф, темне спортивне взуття.

3.4. В закладі в урочний час, під час свят і урочистостей забороняється носити:

- джинсовий одяг;

- декольтовані, надто яскраві, картаті, вкорочені блузки («топіки», футболки тощо), надто яскраві сорочки;

- дуже короткі та дуже довгі спідниці;

- вкорочені, стягуючі брюки, бриджі тощо;

- спортивний одяг і взуття ( окрім занять фізкультури та спортивних змагань);

- одяг для літнього відпочинку;

- неформальну символіку і атрибутику;

3.5. Вчительський склад працівників НВК повинен показувати приклад учням, дотримуватись ділового стилю у своєму повсякденному одязі.

4. Вимоги до зовнішнього вигляду.

4.1. Одяг і взуття мають бути чистими і охайними.

4.2. Охайна ділова зачіска для дівчат, коротка стрижка для юнаків, волосся природного кольору.

4.3. Косметичний ( стриманий) макіяж дозволяється тільки дівчатам 9-11 класів.

4.4. Згідно правил ділового етикету в якості доповнення до форми дівчатам дозволяється тільки один вид прикрас ( наприклад, тільки сережки)

4.5. Носіння предметів пірсінгу і татуаж в НВК забороняється.

5. Порядок ведення і механізм дотримання положення.

5.1. Відповідальність за доведення інформації до учнів та їхніх батьків ( осіб, що їх замінюють) та дотримання пунктів цього Положення покладається на заступника директора з виховної роботи та класних керівників.

5.2. Недотримання учнями цього Положення є порушенням Статуту НВК та Правил поведінки для учнів і тягне за собою зниження оцінки за моральний компонент, зменшення балів в конкурсі «Кращий клас гімназії», втрати можливості порушниками бути нагородженими гімназійними преміями, нагородами та інші заходи педагогічного впливу.

5.3. Про випадок явки учня без учнівської форми в порушення даного Положення батьки мають бути повідомлені класним керівником протягом навчального дня.

5.4. Дане положення є додатком до Статуту НВК і підлягає обов’язковому виконанню учнями і працівниками. За порушення даного Положення, Статуту на учнів та їх батьків накладається дисциплінарна відповідальність.

Схвалено педрадою № ___ «Затверджено»

від « »__________ 2017 р. Директор Деснянського НВК

____________________________

« »____________ 2017 р.

Додаток до статуту № 3.

Правила поведінки учня

Деснянського навчально-виховного комплексу.

1.Загальні правила поведінки.

1.1. Учень приходить до закладу за 10-15 хвилин до початку занять, чистий і охайний.

При вході у заклад дотримується правил ввічливості, знімає в гардеробі верхній одяг і прямує до місця проведення уроку.

1.2. Забороняється приносити до закладу та на його територію з будь-якою метою і

використовувати будь-яким способом зброю, вибухові або вогненебезпечні предмети і речовини; спиртні напої, наркотики, інші одурманюючі речовини та отрути, газові балончики.

1.3. Не дозволяється без дозволу педагогів йти із закладу і з його території в урочний час. У разі пропуску навчальних занять учень повинен пред’явити класному керівнику довідку від лікаря або записку від батьків ( або особи, яка їх заміняє) про причину відсутності на заняттях. Пропускати заняття без поважних причин забороняється.

1.4. Учень приносить необхідні навчальні приладдя, книги, зошити, щоденник. Приходить до закладу з підготовленим домашнім завданням з предметів, згідно з розкладом уроків.

1.5. Учень проявляє увагу до старших, піклується про молодших. Учні й педагоги звертаються один до одного шанобливо. Діти поступаються дорогою дорослим, старші учні – молодшим, хлопчики – дівчаткам.

1.6. Поза закладом учні поводяться скрізь і всюди так, щоб не осоромити свою

честь та гідність, не заплямувати добре ім’я Деснянського НВК.

1.7. Учні бережуть майно закладу, надають посильну допомогу в його ремонті,

акуратно відносяться як до свого, так і до чужого майна.

2. Поведінка на заняттях.

2.1. При вході педагога в клас учні встають на знак вітання, сідають після того,

як учитель відповість на вітання і дозволить сісти. Так само учні вітають

будь-якого дорослого, що увійшов до класу під час занять.
2.2.Протягом уроку не можна шуміти, відволікати самому і відволікати інших

сторонніми розмовами, іграми та іншими, що не стосуються уроку, справами.

Урочний час повинен використовуватись учнями тільки для навчальних цілей.

За першою вимогою вчителя ( класного керівника) необхідно пред’являти щоденник. Будь-які записи в щоденниках учнями повинні виконуватись охайно. Після кожного навчального тижня батьки учня ставлять свій підпис у щоденнику.

2.3. Якщо під час занять учню необхідно вийти з класу, то він повинен підняти руку

і попросити дозвіл у вчителя.

2.4. Якщо учень хоче поставити запитання вчителю або відповісти на запитання вчителя, він піднімає руку. Дзвінок про закінчення уроку дається для вчителя. Тільки коли вчитель оголосить про закінчення заняття, учень має право покинути клас. При виході вчителя або іншого дорослого з класу учні встають.

2.5. Під час уроку учню забороняється користуватись мобільним телефоном.

Телефон повинен бути вимкненим.


3.Поведінка до початку уроку, на перервах і після

закінчення занять.

3.1.До початку уроку учень повинен:
- прибути до кабінету до першого дзвоника;

- після першого дзвоника з дозволу вчителя увійти до класу і підготуватися до уроку.
3.2. Під час перерви учні зобов’язані:
- навести чистоту та порядок на своєму робочому місці;

- вийти з класу;

- рухаючись коридорами, сходами, триматися правої сторони;

- підкорятися вимогам працівників закладу, черговим учням;

- допомагати підготувати клас на прохання вчителя до наступного уроку;

- у разі спізнення на урок постукати у двері кабінету, зайти, привітатися з вчителем, вибачитися за спізнення і попросити дозволу сісти на місце.

3.3. Під час перерв учням забороняється:
- бігати сходами, поблизу вікон і в інших місцях, не пристосованих для ігор;

- штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу для вирішення будь-якої проблеми;

- вживати непристойні вирази і жести на адресу будь-яких осіб, шуміти, заважати відпочивати іншим; палити в будівлі і на території закладу.

3.4. Після уроків учень повинен:
- одержати одяг з гардеробу, акуратно одягнутись і покинути заклад,

дотримуючись правил ввічливості.

3.5. Черговий по класу:
- знаходиться в класі під час перерви;

- забезпечує порядок у класі, провітрює приміщення;

- допомагає вчителю підготувати клас до наступного уроку;

- стежить і підтримує відповідні санітарні умови.
3.6. Учні, знаходячись в їдальні:
- підкоряються вимогам вчителя і працівників їдальні;

- проявляють увагу і обережність при отриманні і вживанні гарячих та рідких страв;

- прибирають за собою столові прибори і посуд після вживання їжі.


4.Кінцеві положення.

4.1.Учні не мають права пропускати заняття без поважних причин.

4.2.Учні не мають права під час знаходження на території закладу та при

проведенні навчальних занять скоювати дії, небезпечні для власного життя і здоров’я та оточуючих.

4.3.Учні не мають права знаходяться в приміщенні закладу після закінчення

навчальних занять або позакласних заходів без дозволу працівників закладу.

4.4. В своїй діяльності учень повинен користуватись виключно вимогами

Статуту Деснянського навчально-виховного комплексу та Кодексом Честі гімназиста.

«Погоджено» «Затверджено»

Директор Деснянського НВК Начальник відділу освіти

________________________ молоді і спорту

« »___________2017р. _________ Р. В. Левосюк

« »____________2017р.

Додаток до статуту Деснянської гімназії № 4

Концепція громадсько-активного

навчального закладу

« Деснянський навчально-виховний комплекс

Деснянської селищної ради Чернігівської області».

1. Вступ.

Громадсько-орієнтована освіта представляє освітню філософію, яка лежить в основі діяльності громадсько-активних навчальних закладів, сприяє створенню можливостей для членів спільноти – окремих громадян, шкіл, бізнесу, громадських та приватних організацій – стати партнерами у реалізації потреб спільноти. Найбільше суспільно-орієнтована освіта виявляється у громадсько-активному навчальному закладі, закладі, який відкритий після завершення традиційного шкільного дня для надання академічних, розважальних, оздоровчих, соціальних послуг та програм підготовки до професійної діяльності людей усіх вікових категорій. Модель ГАНЗ, яка склалася в Україні, також визнає важливість цього напряму, але розглядає громадсько-орієнтовану освіту ( ГОО) в контексті принципів, що лежать в основі реалізації моделі.

Громадсько-орієнтована освіта розпочинає свою історію з того моменту, коли з’явилися школи, близькі до церкви, церковної громади. Вони являлися центрами соціокультурного життя. Це було особливо важливо в невеликих населених пунктах, селах, де школа була не тільки освітнім, а й інформаційним центром. Принципи громадсько-орієнтованої освіти реалізуються в освітніх системах різних країнах світу вже близько восьмидесяти років.

Перша програма громадсько-орієнтованої освіти була розроблена в 1935 році в м. Флінт (штат Мічиган, США). Вона базувалася на положенні американського освітнього діяча Джона Д`юї «Освіта не є підготовкою до життя, освіта є саме життя», яке з того часу активно продовжується та підтримується Фондом Чарльза Стюарта Мотта. В його основу було покладено розуміння того, що приміщення шкіл, при необхідності, можна використовувати 24 години на добу, приносячи користь кожному мешканцю громади. Ця програма була джерелом залучення ресурсів для розвитку школи та громади. Вона надавала можливість членам громади брати участь у процесі громадсько-орієнтованої освіти, впливати на зміст освітніх програм. В ході її реалізації з’явилося почуття гордості за приналежність до навколишнього соціуму, зріс та зміцнів імідж школи.

З того часу програми громадсько-орієнтованої освіти стали невід`ємною частиною освітньої політики та отримали визнання шкільних округів по всій території США, а в 70-80рр. ХХ століття - в багатьох країнах світу. У 1966 році в США була створена Національна Асоціація громадсько-орієнтованої освіти.

Громадсько-орієнтована освіта, як підхід до розвитку громади та людських ресурсів –це процес, який збирає разом всіх мешканців громади з метою виявлення потреб громади та її ресурсів, поєднуючи їх так, щоб це дозволило підвищити якість життя в громаді. Громадсько-орієнтована освіта дає можливість для місцевих мешканців, громадсько-активних шкіл, місцевих організацій та установ стати активними партнерами при вирішенні проблем громади та освіти. Громадсько-орієнтована освіта залучає все місцеве населення. Воно розраховано на різні вікові групи та має на меті не лише перепідготовку працюючих, але й соціальне залучення маргінальних груп населення, безробітних, людей похилого віку, інвалідів.

Перспективи громадсько-орієнтованої освіти:

  • Участь громадян у вирішенні проблем громади через ради самоврядування.
  • Можливість безперервної освіти для людей різного віку, соціальних груп та інтересів.
  • Використання ресурсів громади для шкільних програм.
  • Вихованням через громадсько-корисну діяльність.
  • Залученням учнів до роботи в громаді.
  • Соціальна активізація закладу.
  • Демократизація зовнішньошкільного простору, системи відносин у колективі (побудова роботи у педагогічному колективі та гімназії вцілому на демократичних принципах).
  • Залучення батьків та мешканців громади в процес навчання дітей та в життя закладу.
  • Оптимальне використання можливостей та ресурсів закладу для потреб громади.
  • Співпраця між всіма організаціями та установами громади.
  • Взаємодія закладу з діловими та промисловими кругами, з іншими школами.
  • Залучення волонтерів.

Принципи громадсько-орієнтованої освіти.

Самовизначення. Місцеві жителі краще за інших знають та можуть назвати потреби своєї громади. Батьки, як перші та найголовніші вчителі дітей, мають безперечне право брати участь в освіті своїх дітей та несуть за це відповідальність.

Самодопомога. Найкраща допомога для людей – це коли їхня спроможність допомогти собі самостійно зустрічає підтримку. Коли люди беруть на себе дедалі більшу відповідальність за власне благополуччя, вони здобувають незалежність, а не залежність.

Формування лідерства. Виявлення, розвиток та використання лідерських здібностей місцевих жителів є передумовою реалізації принципу самодопомоги та підтримки зусиль жителів громади.

Наближення до місця проживання. Участь жителів громади в різних заходах, програмах, а також використання ними різних служб буде тим активніше, чим ближче до місця проживання вони розташовуються або проводяться. За можливості вся діяльність має переноситися з центру в місця широкого доступу жителів громади.

Об'єднана сфера послуг. Організації й агентства, що працюють на благо жителів зможуть використовувати свої обмежені ресурси, досягати своїх цілей і надавати послуги краще, якщо вони налагоджуватимуть тісні ділові взаємини з організаціями й агентствами, які займаються аналогічною діяльністю.

Максимальне використання ресурсів. Фізичні, фінансові й людські ресурси кожної громади мають бути взаємозалежними і повністю використані для вирішення різних проблем громади, якщо це в інтересах співтовариства.

Причетність. Ізоляція або відділення людей за віковими, матеріальними, статевими, расовими, етнічними, релігійними та іншими ознаками перешкоджає повному розвиткові співтовариства. У програмах, заходах і сфері послуг громади має брати участь якнайбільше її жителів.

Відповідальність. Суспільні інститути несуть відповідальність за розвиток програми і служб, що відповідають за інтереси, що постійно змінюються, і потреби жителів громади.

Послідовність і безперервність освіти. Людина вчиться все життя від народження до смерті. Формальні та неформальні можливості для освіти мають бути доступними для жителів громади будь-якого віку в усьому розмаїтті.

2. Модель громадсько-активного навчального закладу.

Сьогодні загальноосвітні навчальні заклади є не тільки частиною демократичного суспільства – вони мають важливе значення для майбутнього, визначаючи якою буде демократія. Якщо ми хочемо, щоб усі в школі та спільноті були ефективними громадянами суспільства, демократичні цінності мають інтегруватися в кожний аспект шкільного життя та місцевого середовища. Головною метою демократичної освіти є виховання громадянина сучасного суспільства та його підготовка до життя та діяльності у демократичному суспільстві.

Модель, яка стала основою руху ГАНЗ в Україні, визначає громадсько-активний навчальний заклад як будь-який заклад, де:

• увага приділяється роботі з місцевою громадою, працівниками закладу та мешканцями;

• заклад сприяє вільному обміну думками, займається оцінкою місцевих потреб та бере участь у прийнятті рішень на місцевому рівні, а також забезпечує зворотній зв’язок, що стосується цих дій, з боку громади.

Серед напрямів діяльності громадсько-активного закладу виділяються три основні: демократизація закладу, волонтерство та партнерство закладу і місцевої громади.

Демократизація закладу характеризується:

• включенням принципів і процесу демократії у навчально-виховний процес: влади людей, свободи слова, рівних прав, поваги особистості, відповідальності;

• громадсько зорієнтованою освітою для досвіду і через досвід;

• розвитком активної громадянської позиції;

• відкритістю і співпрацею, акцентом на розвиток, спілкування і обмін ідеями.

Демократизація ГАНЗ має три компоненти: демократизація закладу, демократизація уроків, надання можливості для членів громади отримувати освіту протягом усього життя.

Волонтерство передбачає:

• добровільний вибір, який відображає особистісні погляди і позиції;

• активну участь громадян у житті суспільства;

• покращення життя і особистісний розвиток;

• більш збалансований економічний і соціальний розвиток.

Волонтерство – це найпопулярнішій компонент моделі ГАНЗ. Суть цього компонента полягає у створенні організованої системи, яка перетворює волонтерство у невід'ємну частину життя навчального закладу. Ця система сприяє становленню людини, як активного члена своєї громади і складається з низки волонтерських акцій.

Партнерство закладу і місцевої громади:

• спрямовує ресурси закладу на розвиток громади, громадянської самоорганізації і самоуправління;

• розвиває у закладі та громаді традиції і практику громадянської активності;

• вже сьогодні створює на місцевому рівні реальні структури громадянського суспільства і гарантує їхній стабільний розвиток.

Партнерство – це встановлення і розвиток взаємовигідних відносин між закладом, учителями, учнями, членами громади і спонсорами для спільного вирішення загальних проблем.

Партнерству на базі закладу властиві такі характеристики: взаємовигідність, прозорість, волонтерство, двостороннє спілкування, чесність, повага, рівність. Це можливість поліпшити імідж навчального закладу, можливість залучити додаткові людські та матеріальні ресурси для його підтримки , задоволення потреб та інтересів громади. Партнерство створює соціальний капітал, поліпшує взаєморозуміння, довіру і взаємодію між представниками різних секторів громади.

2.1. Демократизація навчального закладу.

Компонент «Демократизація навчального закладу» спрямований на формування демократичної культури як основи розвитку громадянського суспільства через реалізацію демократичних принципів у всіх аспектах життя навчально-виховного комплексу та сприяння розвиткові учнівського самоврядування.

Сьогодні сучасний навчальний заклад повинен дати учням не тільки певні знання, уміння та навички, але й виховати соціально-адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка після його закінчення успішно займе своє місце в житті. Саме в НВК учням необхідно дати знання, що надалі дозволять їм орієнтуватися в безлічі співтовариств і робити правильний вибір, тому що вже в юному віці формується громадській світогляд дитини. Але лише знання теорії недостатньо для формування в учнів активної громадської позиції. Мікросередовище всередині закладу необхідно сполучити з реальною дійсністю навколо неї. Громадсько-активний заклад не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, але і всіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, системне виховання громадянина не тільки в НВК, але і поза його межами.

Роль НВК в процесі формування демократичного менталітету, безумовно, є центральною. Практично всі країни зі стійкими демократичними традиціями в тій або іншій формі використовують освітні установи для цілей демократичної освіти та навчання. У школах закладаються трудові навички, дитина вчиться соціальній взаємодії, тут у неї виробляються життєві цінності, формується уявлення про свою роль як особистості та громадянина. Для того, щоб навчання стало демократичним, не потрібно обмежуватися спеціальними заняттями та курсами, відведеними для цих цілей, а потрібно виробити загальну концепцію комплексного підходу до навчання, якою зможе користуватися кожен викладач, незалежно від предмета і вікової групи учнів, з яким він працює.

Слід відзначити, що вислів «демократизація освіти» не має політичного підґрунтя. Це не політичний пристрій, а певні цінності (права людини як громадянина), властиві різним політичним системам.

Щоб зрозуміти мету демократичного навчання, зробимо короткий екскурс в історію. Слово «демократія» у перекладі з грецького - «влада народу». Тобто народ і його право на участь у керуванні суспільством є головними елементами демократичної держави. Пізніше в це визначення ввійшли поняття соціальної рівності, толерантності, поваги прав кожної особистості. Стосовно демократичного навчання це означає, що процес навчання не потрібно обмежувати курсом лише правознавства і подібними дисциплінами, а додатково використовувати величезний потенціал уроків природничо-наукових дисциплін, тобто інтегрувати громадянську освіту та виховання в навчально-виховний процес. Також важлива атмосфера в класі, де вчитель поважає достоїнство та права кожного учня, де заохочується відповідальність, активність, прояв лідерських якостей. На будь-якому уроці потрібно використовувати інтерактивні методики викладання, а також упроваджувати їх у позаурочні заходи і діяльність органів учнівського самоврядування. Усе це спрямовано на те, щоб демократичне навчання розвивало критичне мислення, за допомогою якого майбутні громадяни будуть генерувати і реалізовувати ідеї, що роблять позитивний вплив на суспільство, вирішуючи різні проблеми і регулюючи конфліктні ситуації.

Необхідно звернути увагу на стиль викладання в загальноосвітньому закладі. Традиційний для багатьох шкіл авторитарний стиль - серйозна проблема в демократизації навчального закладу. Він розвиває покірність авторитетові дорослих (надалі поширюється на авторитет будь-якого керівника), найчастіше супроводжується ворожістю до осіб, які дотримуються цього стилю. Ворожість, що придушується, надалі трансформується в різні комплекси: невпевненість у собі, низький суспільний статус і т.д. Отже, демократичне навчання, ставлячи своєю задачею виховання в учнів громадської активності та відповідальності, а не бездумної слухняності, повинне виключити авторитаризм як педагогічну умову. Будь-яка активна творча діяльність дитини на уроці повинна заохочуватися й аналізуватися з позиції поваги до його особистості та розуміння того, що учень має право на помилку.

Дві парадигми керування навчальними закладами:

Адміністративна Демократична
управління політичне лідерство
вертикальна взаємодія кругова взаємодія
фіксовані ролі гнучкі ролі
персональна відповідальність розділена відповідальність
автократична взаємодія співробітництво
висловлення оцінки спільне оцінювання
статус авторитет
контроль довіра
сила посилення інших

Демократична парадигма сприяє розвиткові моделі демократії, яка припускає, що демократичність у відношенні шкільної програми може виявлятися не тільки у формі порад, але й у формі відкритих дискусій учнів і вчителів. Демократичний підхід педагога полягає в тому, що участь учнів у шкільному житті повинна починатися за допомогою вчителів, а далі ставати усе більш незалежною.

Реалізуючи компонент «Демократизація навчального закладу», загальноосвітній заклад формує культурно-освітній простір , елементами якого є:

• зміст і форми правової освіти, що відповідають віковому розвиткові та рівням освіти, включають не тільки традиційні підходи, а й різні інтерактивні форми роботи з дітьми;

• уклад НВК, особливе внутрішнє середовище, традиції та норми взаємодії і взаємин всіх учасників освітнього процесу;

• зміст позакласної та позашкільної роботи, побудований на принципах самоврядування та соврядування дітей та дорослих;

• відкритість освітньої системи НВК зовнішньому соціумові та пряма взаємодія педагогів і учнів з ним.

Даний компонент реалізується через:

• навчальну діяльність;

• виховний процес;

• систему управління НВК.

Шляхи впровадження демократизації навчального закладу:

1) знайомство з принципами громадсько-орієнтованої освіти, що стали фундаментом моделі громадсько-активних навчальних закладів;

2) можливість обговорення педагогами, як вони розуміють демократизацію НВК;

3) виділення і розгляд основних характеристик поняття «демократизація»;

4) знайомство з реальним досвідом, проблемами, які стоять перед закладом в процесі демократизації і можливі шляхи їхнього вирішення.

Але демократії не можна навчити, якщо просто розповідати про це на уроках і додаткових заняттях.

У характеристику демократичного уроку входить:

• активна участь кожного;

• заохочення лідерства;

• створення демократичної атмосфери;

• багатобічний розвиток і виховання учня;

• широке використання інтерактивних методів;

• рівність можливостей, де кожен учень може одержати найвищу оцінку;

• відкритість і співробітництво;

• пріоритет самооцінки як умова успішного навчання;

• критичне мислення;

• гнучка структура уроку.

Важливим елементом демократизації НВК є взаємозв`язок усіх учасників педагогічного процесу, особливо «учитель-учень», а також відношення і готовність кожного до демократичних перетворень в закладі.

Демократизація виховного процесу — наступний елемент, через який реалізується компонент «Демократизація громадсько-активного навчального закладу». Навчальні заклади можуть надати можливість для демократичної діяльності та навчанню демократії не тільки в класі. Позакласна робота дозволяє учням працювати разом заради єдиної мети, формує уміння правильно обирати лідера і приймати важливі рішення. Дискусійні клуби, у яких заохочується прагнення учнів відігравати активну роль у суспільних справах, висловлювати свою думку і поважати думку інших, сприяючи розвиткові розуміння навичок демократії. Однією з найбільш ефективних моделей залучення учнів до громадського життя є учнівське самоврядування. Учні на практиці вчаться демократії, беручі участь у передвиборній кампанії та самих виборах. Органи учнівського самоврядування дають учням право голосу в керівництві закладом, що дозволяє їм впливати на рішення, які стосуються безпосередньо них, самим організовувати життєдіяльність у НВК. Критеріями розвитку учнівського самоврядування є включення учнів у загальне керування закладом, здійснення поточного і стратегічного планування діяльності, свідомість відповідальності за реалізацію спільних цілей. Сутність самоврядування полягає в тому, щоб знайти кожному напрямкові та справі своїх організаторів, уточнити права й обов'язки кожного. Важливо і те, щоб кожен член учнівського колективу пройшов школу самоврядування в традиційних органах, у постійно діючих або тимчасово повноважних підрозділах. Величезне значення має і наступність. Краще мати різновікові органи учнівського самоврядування, де молодші, працюючи поруч зі старшими товаришами, учаться в них, переймають традиції, а потім стають гідною зміною випускникам.

Учнівське самоврядування, будучи елементом виховної системи, відноситься одночасно і до третього елементу програми «Демократизація громадсько-активного закладу» - системи управління закладом.

Демократизація управління — це децентралізація процесу управління навчально-виховним комплексом і залучення більшої кількості людей у процес прийняття важливих для навчального закладу і громади рішень.

Поряд з учнівським самоврядуванням діють і інші органи самоврядування: педагогічні (педрада, методичні об'єднання), батьківські (батьківський комітет). Діючи, незалежно один від іншого, вони являють собою єдину систему самоврядування, метою якого є реалізація законних прав і інтересів всіх учасників освітнього процесу в діяльності загальноосвітньої установи.

Потрібно визнати, що децентралізація управління не робить процес більш демократичним, але створює можливість для розподілу влади і відповідальності, введення більш демократичних форм управління навчальним закладом, а також для активної участі в ньому мешканців громади. Учні, спостерігаючи приклади демократії в дії, і беручи участь у них поряд з дорослими, бачать, як теоретичні принципи перетворюються в реальне життя.

Компонент «Демократизація громадсько-активного закладу» вже успішно розвивається в зарубіжних і деяких українських громадсько-активних школах. Навчаючи навичкам демократії за допомогою дорослих наставників, учні стають дійсними громадянами з активною життєвою позицією, втілюючи отримані знання в повсякденному житті.

2.2. Волонтерство.

Добровільність, добровільний вибір як відображення особистої позиції - це основний принцип волонтерства. Відомо, що людина може максимально реалізувати себе в будь-якому виді діяльності, якщо вона працює без примусу, добровільно. Відмінною рисою волонтера є те, що виконуючи ту чи іншу роботу, волонтер усвідомлено йде на повну відсутність грошової винагороди чи погоджується свідомо на значно занижену оплату своєї праці, маючи при цьому реальну можливість за свої послуги одержати більш високий заробіток. Ще одна найважливіша відмінна ознака волонтерства - це соціальна значимість роботи, яку виконують волонтери.

Волонтерство - це можливість людині відчути себе громадянином, зробивши реальний внесок у розвиток свого співтовариства. Нас дуже довго “годували” розповідями про те, що всі значимі речі звужуються на макрорівні. Але життя показало, що і глобальні зміни в житті навколо нас можуть початися з малого вчинку - з посадженого дерева, з допомоги ближньому. Вчинок волонтера спричиняє не тільки конкретну дію, але й позитивний приклад, який можуть наслідувати інші.

При цьому багато хто з нас забуває, що ми самі багато чого робимо на благодійній основі, як волонтери. Громадсько активні заклади можуть спиратися на волонтерів, адже недарма цей сектор називають “громадським”. Ці слова підкреслюють те, що громадсько активні заклади потребують підтримки громади й одночасно орієнтують свою діяльність на рішення соціальних, громадськозначимих проблем.

Волонтери можуть:

• здійснювати громадську підтримку, що позитивно впливає на імідж закладу, підкреслюючи його значимість (це тільки один з позитивних аспектів, що несе із собою волонтерська діяльність);

• вирішувати частину фінансових проблем (безпосередня відсутність витрат на оплату праці);

• збільшувати коло спілкування, залучаючи нових людей (заклад одержує новий погляд на свої програми);

• забезпечувати нові інтелектуальні ресурси (волонтери - це не тільки виконавці програм, але й джерело нових ідей, джерело іншого життєвого досвіду);

• заохочувати громадську активність;

• надавати нові професійні та консультаційні послуги (наприклад, волонтер може бути кваліфікованим юристом, журналістом, і може поділитися з вами своїми знаннями);

• забезпечити нові матеріальні ресурси.

Всі потенційні волонтери важливою умовою називають можливість до самореалізації, поважне ставлення до своєї діяльності.

Утримання волонтерів і визнання їх заслуг.

Перше, що необхідно зробити – це допомогти волонтеру відчути успіх. Наприклад, запросити волонтерів на заходи щодо святкування досягнень, де відзначити їхній внесок. Одним з найважливіших способів утримання волонтера є своєчасне визнання його заслуг.

Заклад повинен продумувати методи заохочення волонтерів.

Часто люди забувають, наскільки важливо заохочувати тих, хто працює поруч з ними. Заохочення демонструє, наскільки організація цінує людей. Волонтери також повинні відчувати вдячність за свою працю. Найважливіша нагорода – слова вдячності. Створення комфортної атмосфери для роботи, звернення по імені, присвячення їм вільного часу – теж є нагородою.

Існує кілька різних видів волонтерства:

• Взаємодопомога-самодопомога. Люди здійснюють волонтерську діяльність, щоб допомогти іншим членам своєї ж соціальної групи чи співтовариства.

• Добродійна служба на благо інших. Первинним бенефіциарієм є не учасник групи, членом якої є волонтер, а третя сторона.

• Участь і самоврядування. Роль окремих осіб у процесі керування - від представництва в дорадчих органах уряду до участі в місцевих проектах розвитку.

• Освітня пропаганда питань, що стосуються визначених груп суспільства.

Волонтерство прагне до досягнення двох важливих результатів: воно допомагає в створенні стабільного суспільства; воно доповнює послуги, надані урядом (і бізнесом - коли ці послуги нерентабельні, але необхідні суспільству.)

Отже, ключовими моментами успішної роботи з волонтерами є визначення значення самого слова "волонтер", що відіграє важливу роль у певних ситуаціях: визначення кола діяльності волонтерів в організації; опис навичок та вмінь, очікуваних організацією від волонтера; розуміння потреб як волонтера, так і організації; розробка процесу набору волонтерів; проведення загальних інформаційних зборів; опис посадових обов'язків; координування навчання й розвитку волонтерів; розуміння волонтером місії організації; підтримка й контроль волонтерів; роз'яснення взаємин між волонтерами та персоналом; створення системи заохочення волонтерів.

Кенн Аленн, президент Американської волонтерської організації "Крапки Світла" (Points of Light), пише: "Волонтерство існує скрізь, де є люди, що піклуються про інших і про проблеми суспільства".

Волонтерство - діяльність настільки ж вигідна як для людей, які шукають допомогу, так і для самих волонтерів, тому що волонтерство - це спосіб:

• будувати соціальні відносини;

• застосовувати на практиці свої моральні та релігійні принципи;

• одержувати нові навички;

• знайти підтримку й друзів;

• відчути себе здатним щось зробити;

• відчути себе добре.

2.3. Партнерство.

Партнерство – це встановлення та розвиток взаємовигідних відносин між навчальним закладом, вчителями, учнями, членами громади і спонсорами для спільного вирішення загальних проблем.

Партнерству на базі навчальних закладів властиві такі характеристики:

• взаємовигідність;

• прозорість;

• волонтерство;

• двостороннє спілкування;

• чесність;

• повага;

• рівність.

Партнерство на базі закладу - це можливість поліпшити імідж закладу, можливість залучити додаткові людські та матеріальні ресурси для підтримки закладу, для задоволення потреб і інтересів громади. Партнерства створюють соціальний капітал, поліпшують взаєморозуміння, довіру і взаємодію між представниками різних секторів громади. Відповідно вони служать зміцненню демократії.

Партнерство навчального закладу і місцевої громади включає таку групу показників:

• спрямованість ресурсів закладу на розвиток громади, громадянської самоорганізації і самоуправління;

• розвиток в закладі та громаді традиції і практики громадянської активності;

• наявність на місцевому рівні реальних структур громадянського суспільства і гарантій їхнього стабільного розвитку.

Партнерство припускає розробку і впровадження механізмів спільної діяльності й ініціювання різних форм взаємодії з бізнесом, органами місцевого самоврядування, некомерційними організаціями, громадськістю.

Створення плану спільної діяльності - ще одна обов'язкова умова співпраці.

У соціально-економічних умовах, що створилися, навчальним закладам поодинці не вирішити усі виникаючі проблеми і дуже важко конкурувати з іншими загальноосвітніми установами. Необхідно володіти сучасними технологіями роботи з громадськістю, засобами масової інформації, володіти механізмами залучення позабюджетних коштів, уміти спланувати й оцінити діяльність закладу, змінити традиційні форми і методи роботи з учнями і батьками на інтерактивні. Усіма цими методиками володіє громадсько-активний навчальний заклад.

3. Міжнародні стандарти діяльності громадсько-активних НЗ.

Програма «ГАНЗ» реалізовує головну мету демократичної освіти, впливає на позитивний розвиток громади, тому є актуальною у сучасному суспільстві.

У 2009 році було розроблено міжнародні стандарти якості діяльності ГАНЗ. Проведення самооцінки діяльності допомагають ГАНЗ зробити свою діяльність більш ефективнішою.

Стандарти громадсько-активних навчальних закладів охоплюють такі сфери.

1.Лідерство.Розвиток і покращення діяльності закладу залежить від сильної команди, яка обєднана спільним баченням, цінностями у досягненні мети закладу. Ефективний керівник забезпечує працівників усіма необхідними ресурсами, можливостями та підтримкою для проведення діяльності високої якості.

2.Партнерство.Ефективний ГАНЗ спрямовує свою діяльність на розвиток партнерських стосунків з установами,що є на території громади. Такі стосунки забезпечують гармонійну роботу різних установ з дітьми, їхніми сім’ями та місцевою громадою, забезпечують тісну співпрацю та підтримку один одного.

3.Соціальна інклюзія.Однією з найкращих рис ГАНЗ є створення умов та можливостей навчання для всіх дітей і дорослих, не зважаючи на їхнє походження, релігійні віросповідання, етнічний та соціальний статус, стан здоров’я тощо. Важливою місією таких закладів є забезпечення учнів рівним доступом до навчання та сприяння створенню навчальної атмосфери у класі, вільної від упереджень та стереотипів, а також реалізації програм, доступних для всіх членів громади.

4.Послуги. ГАНЗ є центральним ресурсним центром у місцевій громаді й надає їй певні послуги, які визначені відповідно до потреб мешканців. Послуги надають підтримку сім’ям та можливості для навчання дорослих. Заклад може самостійно впроваджувати послуги та залучати до їх реалізації інші установи на його території або громади.

5.Волонтерство. ГАНЗ заохочує учнів брати активну участь у житті громади. Це допомагає їм реалізувати навчальні ситуації розглянуті у класі в реальному житті. Волонтерство розвиває в учнів почуття довіри та поваги до мешканців громади та забезпечує важливу умову розвитку дитини – її співпрацю з іншими членами громади, а не тільки з батьками і вчителями. ГАНЗ залучає до волонтерства не лише дітей, а й їх батьків та членів громади.

6.Навчання впродовж усього життя.Навчання впродовж усього життя є важливим елементом для всіх людей, які реагують на зміни і слідкують за швидким розвитком сучасного світу. Для учнів важливо розуміти, що навчання – це процес, який відбувається впродовж усього життя, а навчальний заклад – не є єдиним місцем для навчання. Прикладом цього повинні бути дорослі, які показують, що навчання може бути не лише задля роботи, а й задля задоволення.

7.Розвиток громади.ГАНЗ – це заклад, який сприяє розвитку громади. У деяких країнах школа є важливим каталізатором змін та процвітання у своїй місцевості, в інших цю місію виконують інші установи. Індикатором таких шкіл є те, що вони є місцевими лідерами розвитку громади. У цьому випадку вони допомагають громадським групам застосовувати всі свої сили при виконанні завдань, залучати до цього громадськість та надавати послуги місцевому населенню.

8.Залучення батьків.Добре відомо, що учні навчаються краще, якщо їхнє навчання підтримують батьки. Усім батькам слід знати потреби розвитку дитини та якнайкраще забезпечити навчальне середовище вдома. Для цього необхідна активна співпраця між батьками та вчителями. ГАНЗ надає можливість для батьків бути залученими до процесу прийняття рішень щодо якості освіти їх дітей та участі у житті закладу.

9.Шкільна культура.Важливим елементом ГАНЗ є те, що вони відкриті та сприятливі до змін. В основі навчальних методів таких шкіл лежать демократичні цінності. Працівники школи роблять усе можливе, аби знайти кращі способи розкриття потенціалу у дітях, в їхніх сім’ях і всіх членах громади. Шкільна культура полягає в тому, аби розвинути бажання учнів бути інноваційними, творчими та активними у житті навчального закладу. Проведення самооцінки своєї діяльності, як того вимагають міжнародні стандарти ГАНЗ, може стати ключовим елементом створення сильної та ефективної позиції школи. Цей процес складається з перегляду своїх можливостей, оцінювання та визначення досягнень.

Визначені стандарти самооцінки є основою для розробки плану дій розвитку громадсько-активного закладу.

Науково-теоретичний аналіз літератури та практичних матеріалів засвідчив, що в сучасних умовах взаємодія, співпраця сім'ї, навчально-виховного комплексу і громади є назрілою проблемою, а отже, потребує нагального вирішення, один зі шляхів якого полягає у впровадженні громадсько-активного навчального закладу «Деснянський навчально-виховний комплекс Деснянської селищної ради Чернігівської області».

Навчальний заклад не може існувати окремо від потреб громади, саме він і є ініціатором розвитку місцевої громади.

4. Процедура самооцінювання.

Ефективність діяльності закладу, як громадсько-активного, залучення громади до освітнього та управлінського процесів визначаються за допомогою міжнародних стандартів.

Важливо враховувати, що стандарти є засобами самооцінювання, а не контролю!

Існує відповідна процедура проведення самооцінювання якості діяльності ГАНЗ.

Самооцінювання– інструмент управління організацією, який дає змогу регулярно оцінювати діяльність будь-якої організаційної структури з метою її вдосконалення. Суть самооцінювання полягає у всебічному та систематичному аналізі видів та результатів діяльності організації з погляду систем управління якістю або моделі досконалості.

Проведення самооцінювання – ключовий елемент створення сильної та ефективної позиції навчального закладу. Цей процес складається з перегляду своїх можливостей, оцінювання та визначення досягнень.

Процедура оцінювання якості роботи навчального закладу.

Щоб створити можливість відвертого діалогу, мова спілкування повинна бути предметною, об'єктивною, а план дискусії – підготовлений, прийнятний для всіх.

Самооцінювання навчального закладу повинно сприяти:

- спокійній, безпечній, неагресивній дискусії;

- відвертому формулюванню, нерідко складних і болючих оцінок;

- довірі до результатів досліджень;

- прагненню знаходити спільні рішення, а не лише ідентифікувати конфлікти.

Цього можна досягти через залучення до роботи підготовлених анкетерів, організацію добре запланованих зустрічей із громадою навчального закладу.

Процедуру самооцінюванняможна поділити на такі етапи:

I.Підготовка до самооцінювання.

  1. Визначення мети й обсягу дослідження.
  2. Вступна розмова з учасниками самооцінювання – узгодження термінів і умов роботи.
  3. Підготовка графіка досліджень.
  4. Збір матеріалу.
  5. Навчання тих, хто проводить анкетування.

II.Проведення дослідження.

  1. Зустріч із педагогічною радою – анкетування вчителів.
  2. Батьківські збори – анкетування батьків.
  3. Бесіда з учнями – анкетування учнів.
  4. Огляд навчального закладу.

III.Опрацювання й аналіз висновків.

  1. Реєстрація й обробка даних анкет.
  2. Написання звіту.

IV.Презентація звіту.

1.Проведення публічної презентації звіту. Основне правило – представити інформацію в позитивному, а не в негативному світлі. Це представлення – важливий показник формування партнерських стосунків, тому його треба розробляти стратегічно й доступно.

2.Оцінювання процедури досліджень.

Вимоги до самооцінювання:

1. Опитування повинно бути анонімним, проводитися незалежними анкетерами.

2. Директор і педагогічний колектив мають бути зацікавленні в отриманні об’єктивних даних анкетування.

3. Самооцінювання закладу повинно сприяти отриманню інформації про її сильні та слабкі сторони.

4. Самооцінювання повинно здійснюватися із застосуванням відповідного інструментарію.

5. Звіт про самооцінювання потрібно використати для ефективного планування розвитку навчального закладу, щоб поліпшити якість його роботи

Оцінювання – важкий і тривалий процес, але він буде марним, коли його не використовувати в процесі розвитку.

Процедура проведення оцінювання якості діяльності ГАНЗ передбачає ретельну підготовку: з представниками громади заздалегідь здійснюється обговорення стандартів та показників, визначається день проведення оцінювання, запрошуються учасники процедури оцінювання. Після того, як вони ознайомлюються з кожним окремим визначенням стандарту, можна розпочинати оцінювати свою роботу.

Кожен стандарт характеризується показниками (індикаторами), оцінюється за шкалою 1-4 та визначає рівень розвитку ГАНЗ: 1 – відсутність розвитку; 2 – початковий рівень; 3 – сильна позиція; 4 – відмінні результати.

Критерії та показники моделі розвитку громадсько-активного навчального закладу.

Критерії Показники
Демократизація закладу · децентралізація управління; · спрямованість роботи колективу на досягнення спільної мети; · введення систематичної звітності адміністрації перед колективом; · ознайомлення громади з успіхами закладу через засоби масової інформації.
Демократизація уроку · право дитини на висловлення власної думки та поглядів; · вправи на розвиток самостійності, творчого мислення через активні та інтерактивні форми навчання; · об'єктивне оцінювання навчальної діяльності учнів шляхом педагогіки співпраці.
Наявність умов для неперервної освіти й освіти для місцевої громади · надання освітніх послуг громадянам; · організація вечірніх занять для громадян; · надання можливості членам громади користуватися бібліотекою НВК.
Добровільний вибір (відображає особистісні погляди й позиції) · добровільна участь в акціях; · вибір акції з боку волонтера за своїми вподобаннями; · реалізація доброї волі у спільній участі закладу та громади у проведенні заходів.
Активна участь громадян у житті суспільства · організація суспільно корисної праці учнів, учителів, батьків і громади; · створення та проведення занять гуртків, спільних проектів, заходів; · задоволення соціокультурних потреб громадян через діяльність закладу.
Покращення життя й особистісного розвитку · поява наполегливості в досягненні мети; · отримання задоволення від добровільної участі в акціях; · перевага позитивного емоційного фону в поведінці людей; · проявлення через участь людини в акціях її схильностей, задатків, які раніше не виявлялися.
Сприяння збалансованому економічному і соціальному розвитку · поява вигідних партнерів з боку громади; · зацікавленість громади в спільній праці із закладом; · створення гуртків за інтересами громадян.
Спрямованість ресурсів закладу на розвиток громади, громадянської самоорганізації і самоуправління · надання приміщення для потреб громади; · вивчення та презентація етнічних свят; · надання можливості користуватися фондами бібліотеки НВК, спортивними майданчиками, світовою мережею Інтернет, комп'ютерною технікою, музичними інструментами тощо.
Розвиток у закладі та громаді традицій і практики громадянської активності · спільна організація та проведення традиційних свят; · участь громади в традиційних заходах закладу та розвитку життя НВК і життя громади; · створення Молодіжної ради при Деснянській ОТГ Чернігівської області.
Наявність на місцевому рівні реальних структур громадянського суспільства і гарантій їхнього стабільного розвитку · реєстрація на місцевому рівні громадських організацій; · залучення громадських організацій до управління закладом; · установлення взаємозв'язків « НВК – громада – ЗМІ ».
Кiлькiсть переглядiв: 117

Фотогалерея

/Files/images/981244_html_38ae7939.jpg

Дата останньої зміни 17 Травня 2018

Цей сайт безкоштовний!